Каталог статей

Законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про іпотеку» та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Відповідно до Закону України «Про іпотеку» іпотекою визначається вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

 Очевидним є той факт, що лише з прийняттям необхідного спеціального законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища з’явилась можливість для ефективної реалізації відповідних функцій усіма суб’єктами державної системи моніторингу навколишнього природного середовища. 

На жаль, звичним атрибутом великих і малих міст України стали люди, які сплять на вулиці, в під’їздах будинків, на горищах, у підвалах. Однією з причин цього стало виселення із займаного жилого приміщення без надання іншого. Проблема бездомності існувала здавна. І не обминає навіть розвинуті країни з високим рівнем соціальної захищеності громадян. Вона має комплексний характер і набуває нових форм одночасно зі зміною життєвих стандартів. Залежно від стану економіки та спрямування соціальної політики, зокрема житлової, кількість бездомних може зростати чи зменшуватися. Свою роль відіграла й недосконалість чинного житлового законодавства.

Насамперед необхідно зазначити, що медіація (відновне правосуддя) розповсюджено у більшості країнах вже понад 25 років, зокрема, цей процес успішно розвивається у Європі (Австрії, Бельгії, Великій Британії, Норвегії, Німеччині, Фінляндії, Польщі тощо), США, Австралії, Новій Зеландії та інших країнах.

Статтею 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Питання державної реєстрації смерті регулюються статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», главою 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5).

Питання набуття права власності на нерухоме майно регулюється цивільним законодавством.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Актуальність зазначеної теми обумовлена процесом розвитку теорії та практики нормопроектування в Україні, необхідністю утворення наукового підґрунтя для формулювання дієвих методичних рекомендацій з розробки проектів нормативно-правових актів, доцільністю врахування позитивного досвіду зарубіжних держав в сфері вироблення правил законодавчої техніки.

На шпальтах газет час від часу з’являються заголовки про неправомірні операції з земельними ділянками, використання їх не за цільовим призначенням, а також, найчастіше, про самовільне зайняття земельних ділянок.

Закон закріплює право фізичної особи призначити спадкоємців шляхом складання заповіту і розподілити спадкове майно, майнові права та обов’язки на свій розсуд.

Разом з тим, у статті 1241 Цивільного кодексу України визначено право певних осіб на отримання частки спадкового майна, незалежно від змісту заповіту закон гарантує визначену частку спадщини, яка називається обов’язковою часткою.